Час

Настав той час коли мене вкінець задрав ЖЖ. Але це так - засновки.

Так от час. Матерія без якої впринципі все інше видається мертвим. dx/dt - зміна координати точки за певний проміжок часу. Великий взрив і той слідує цій простій істині. Все навколо нас просувається, абсолютно все змінюється. Кожен раз переходячи на новий рівень ми відкидуєм щось неважливе в житті. Якщо ми прагнем повернути те наважливе, значить життя втрачене. Для чогго витрачати лишню енергію для руху в реверсному напрямку? Для чого втрачати певний орієнтир в житті і потім знову його обирати з тисячей інших?

Так от зараз хочу поділитись теорією про втрату часу. про те, як дехто говорить, що час летить надто швидко.

Мабуть моя думка не буде першою і дані засновки вже крадені і обложені сто раз копірайтами. Але Гугл великий і ритись в ньому не хочеться. Треба залишатись собою.

Так от. З самого малку ми тільки починаємо пізнавати цей світ(лише потім дізнаємось. шо це все гівно). Кожень день відкриває щось нове. Вічні *почемучки* з широко відкритими очима, ми ковтаємо ту інфромацію, яку нам подають, ми ще нездатні її усвідомлювати. Продовжуєм далі рости і в ПОРІВНЯННІ дізнаємось про *Добро* і *Зло*. Кожен раз доповнюєм свої знання про ЦЕ і доповнюєм їх. В школі ми вважаєм, що саме Це найгірше в нашому житті, в Університеті, що саме ВІН найгірше в нашому житті. А далі... а далі все занічується. І лише з посмішкою згадується те ЗЛО. Накопичення НОВОГО хоча і продовжується надалі, але вже не такими темпами. Далі ми Беремо ПУЛЬТ в руки і починаємо перемотувати сірі моменти буденності, які вже траплялись в нашому житті. Ось тут і починається швидкий плин часу. Ми перестаєм пізнавати і водночас пришвидшуєм проходження того, що вже відбувалось. Фільм *Клік* нагадує ? (я ж говорив, що все до мене вже придумано).

А буває навпаки. В один прекрасний момент ти хочеш зупинити це все. Стається, щось особливе в твоєму житті. Щось значно важливіше за тебе самого. Ти зустрічаєш людину без, якої неможливе твоє ВЛАСНЕ існування. І час зупиняється. Він стає підвласний тобі. Бо саме ТИ і є тим *dx*! А далі. час начебто пробує наверстати втрачене і все починає пролітати в шаленому темпі.

Один і той же алгоритм неможливо привязати до однієї людини,події. Але головне у цьому вирі координат і подій не втратити себе.